Я - класний керівник

26 квітня 2017 року вечір пам'яті "Дзвони Чорнобиля нагадують..."

Співпраця класного керівника та колективу класу з педагогом-організатором.

Відвідування шкільного музею декоративно-прикладного мистецтва.

Співпраця класного керівника практичного психолога та соціального працівника.

Година спілкування "Нехай нерозмежованою залишиться навіки..."

Виховна година "Україна - єдина держава"

Виховний захід "Святий Валентин - покровитель закоханих"

Сценарій «Проводи Коляди»

Учень.

Добрий день вам, люди добрі,

щиро просимо до господи.

Раді вас у нас вітати.

Щастя й радості бажати.

 Летить сніжок легенький, кружляє,

Безшумно осідає він на все

І килими біленькі простилає та скільки щастя,

 радості несе.

Учениця.

Ось зима по нашім краї на санчатах роз'їжджає,

сніжок сипле безупину — Вже засипав всю Вкраїну!

Учень.

Де не гляну я надворі —

 Всюди бачу білий колір!

Ліс, і поле, і діброви

 Білі одягли обнови.

Сніг січе без переста­ну.

Зима трудиться із ранку!

 І мороз не угаває,

Йому вітер помагає.

Ведуча. В народі говорять: «Зима прийшла і празничків привела». І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.

Ведучий. У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний з відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшану

вання покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям.

Ведуча. Різдво є найдавнішим нашим святом. Походить воно з дуже давніх часів, коли наші предки ще не були християнами. В ті часи це було свято на честь доброго бога сонця, що звався Дажбог. Пізніше, коли наші предки прийняли християнство, того самого дня почали святкувати день народження справжнього Бога – Ісуса Христа.

Учениця. Коли надворі смеркне і з'явиться на небі перша зірка, що, за християнським повір'ям, віщувала про народження Сина Божого, сім'я у повному складі збирається до столу на святу вечерю. Запалюється свічка або лампадка. За традицією господар бажає всій родині радісних свят, здоров'я, щастя. А господиня подає приготовлені страви. Традиційно це — свіжа й солона риба, пісний борщ із грибами чи рибою, кутя з узваром чи медом, овочеві салати, консервовані овочі тощо.

Учень.

У Віфлеємі

В стайні на сіні –

Христос родився Всім на спасіння!

Люди, радійте, Христа вітайте,

Божому сину Славу віддайте!

Слава на небі Богу Святому,

На землі спокій

Роду людському.

Звучить колядка. «Небо і земля»

Ведучий. Наступним святом Різдвяного циклу був Новий рік, або свято Василя. Василь приходив не сам, а з дівчиною Маланкою. Увечері хлопчики та дівчатка поодинці чи гуртом обходили оселі сусідів та родичів, щоб защедрувати. Ті, в свою чергу, обдаровували збереженими з осені яблуками, ліщиновими горіхами, гарбузовим чи соняшниковим насінням, а також гречаними пампушками.

«Сіянка»

(Діти пригощають пампушками).

Ведуча. Нарешті, надходила третя і остання в різдвяному циклі кутя. В народі називали її "голодною". Голодною кутею цей Святвечір зветься тому, що в цей день необхідно дотримуватись строгого посту. На цю вечерю готують кутю та узвар, варять вареники, голубці та всякі інші страви. Усі страви готують з рослинних продуктів. Риби в цей день не їдять також.

Учень. Іордань (Йордань). У цей день повсюди відбувалося водохрещення. Для цього обиралися річка, ставок, озеро. Місцеві умільці розмічали на льоду великий прямокутник, розмальовували його буряковим квасом, прикрашаючи хрестами, зірками, українським орнаментом. У центрі прямокутника вирубувались ополонки у формі хреста, а також круглі, довгасті, прямокутні. За межами прямокутника ставилися льодові фігури: хрести, стовпці, піраміди, які теж подекуди розфарбовувалися квасом або прикрашалися гілками ялини чи сосни.

Від церкви до Йордані йшла процесія з хоругвами, хрестами. Відбувалося освячення води. Люди набирали цю воду в посуд. Потім в ополонках купалися сміливці, а також хворі на різні недуги, щоб зцілитися.

Учениця.

Там, на річці на Йордані,

  Там Господь Христос хрестився,

  З рук Хрестителя Івана

  У святій водичці вмився.

  Розійшлися Апостоли

  Ген за гори, ген за води,

  Голосили Боже слово

  І хрестили всі народи.

  І святий Андрій – апостол

  Воду цю приніс за море,

  Нашим Дніпром плив він просто,

  Аж де Київськії гори.

  Наш святий князь Володимир

  Нарід ввесь обмив свій рідний

  Йордан-водами святими,

  Щоби правди став він гідний.

  Де є віра в Боже слово,

  Де любов є до Вітчизни –

  Всіх вода-Йордан обновить,

  Всіх Йордан-вода очистить.

Звучить щедрівка.

Ведучий. Зимовий цикл свят завершується зустріччю зими з весною

Ведуча. Сьогодні 15 лютого, зима з весною зустрі­чаються. Про володіння домовляються.  А це свято в народі Стрітенням називають.

Учень.  Про це свято, дітки, існує така легенда... В рік народження Христа жив у Єрусалимі старець провидець — священик Симеон, якому було відкри­то Богом, що він не помре доти, поки не побачить Спасителя світу. У цей день Симеон зустрів біля хра­му Марію і Йосипа з малим Ісусом на руках. Він ска­зав: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як обіцяв, з миром, адже ж бачили очі мої Твоє спасіння...»

Учениця. Ця подія, коли святий Симеон зустрів у храмі Спасителя, святкується православною церквою як Стрітення Господнє.

Учень. А ще у цей день святили воду і свічки, зроб­лені ще 19 серпня на Спаса. Для освячення води бе­руть новий глечик, що ще не вживався. Бо вода, ос­вячена на Стрітення, цілюща, вона не поступалася цілющістю Йорданській.

Ведуча. А кажуть, що на Стрітення старі люди за прикметами погоду визначали, якими будуть весна і літо.

Ведучий. Авжеж. Як на Стрітення півень нап'ється води, то набереться господар біди. Або: якщо на Стрітення півень води нап'ється, то на Юрія віл на­пасеться.

Ведуча.  Або ще так: як нап'ється півень води з ка­люжі, то жди ще стужі.

Ведучий. Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай із поля і роїння бджіл.

Ведуча. Вітер - погана ознака.

Ведучий. Відлига — жди пізньої весни і бережи па­шу та хліб, бо в поле виїдеш не скоро. Якщо сонечко — чекай тепла, нема сонця — жди холоду.

Ведуча. Якщо сніг випав на Стрітення - весна бу­де дощовою і холодною, а якщо в цей день сонячно - весна буде рання.

Ведучий. Пішла Зима, а після Стрітення вона недов­говічна.

Бо скільки зимі не панувати, а весні все одно бувати.

Бувати весняним радощам, весняним веселощам, весняним іграм.

Учениця.

Пішла весна  лугами й лісами,

встелила землю килимами,

Заквітчала різним зелом, щоб усім весело було.

Та  теплом людей зігріла і здоров 'я їм навія,

З рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам 'ятали.

Ведуча. Гарно Зимоньку провели, Весну-красну зустріли. Нехай охороняє Вас стрітянська свічка і свята вода. Нехай ваші родини будуть здорові і щасливі. На многая літа.

Пісня «Многая літа».