Блог вчителя зарубіжної літератури Варениці Богдани Володимирівни: Позакласна робота

Літературний вечір

«Українські дороги зарубіжних письменників»

Мета: ознайомити учнів із славетними постатями зарубіжних митців, доля яких тісно переплелася з Україною, розвивати творчі здібності школярів, естетичні смаки та інтерес до історії нашої батьківщини, виховувати в учнів почуття прекрасного, любов до рідного краю.

Музичне оформлення: В.А. Моцарт «Душа» (4 Симфонія), Шуберт «Вечірня серенада», танець «Вишеньки - черешеньки», пісня «Серед хлібів волошки сині», гра на скрипці, пісня сл. Д. Луценка., муз. І. Шамо «Києве мій».

Наочне оформлення: відеопрезентація про Львів, Світлана Весна "Мій рідний край", відеоролик на пісню Олесі Заяць «Це моя Україна».

Технічні засоби: акустична система, мікрофони, ноутбук, відеопроектор.

Обладнання: екран, портрети письменників, крилаті вислови, святково прибраний зал.

Хід вечора

Ось вона, горда, як пісня,

Стоїть переді мною незрівнянною красунею.

Дозволь надивитись на тебе, знаменита Україно. . .

Раміс Рискулов

Крилаті вислови

Люблю, Вкраїно, я тебе, як матір син.

Ти вічно в пам'яті моїй,

В житті моїм

Нестимеш пісні чарівної весноплин.

Сармен

". . . Мое сердце всегда останется привязанным к священным местам родины".

Н. Гоголь

"Чудовий, дивний, неймовірний . . . цей мальовничий золотоверхий Київ".

М. Лесков

Під звуки музики В.А. Моцарта «Душа»(4 Симфонія) виходять читці

Читець 1

Моя Україна — зоря світанкова,

Пшеничні лани, голубі небеса,

її солов'їна калинова мова

Світиться, наче на сонці роса.

Читець 2

О рідна матусю, за правду і волю

Справіку моляться твої вуста.

Моя Україна народжена з болю,

Любові та віри Ісуса Христа.

Читець 3

Славлю я твій політ соколиний,

І синів, що упали в боях.

Україно моя, Україно,

Легендарна ти славо моя.

Ведучий 1

Україна здавна приваблювала до себе митців світового письменництва. Нашій батьківщині присвячували найкращі свої рядки поети різних країн та епох. І всі вони зливаються у дзвінку пісню — пісню любові до нашої зелі.

Відеоролик на пісню Олесі Заяць «Це моя Україна»

Ведуча 2

Українське слово. Ти частка тих, що вже давно померли, їх кров живуча, їх жага нетлінна. Це слово безсмертне і величне, як Говерла, багате і дзвінке, як Україна. Закоханим ти лагідне, як мати, а недругам — як постріл із гармати. Мальовничі картини української природи , славне минуле нашого народу, його майбутнє – саме цих тем найчастіше торкалися поети різних народів. Кожен з них змальовував нашу землю по-своєму. Наша земля зачаровує, нею захоплюєшся і де б ти не був, пам'ятаєш її завжди.

Читець 4

Моя рідна земля

Моя рідна земля, ти осяяна сонцем:

Сині ріки, поля, мирна неба блакить,

Невеличкі хатки і маленькі віконця

Маю тільки згадати і серце щемить.

Моя рідна земля, ти мене колихала,

Ще з дитинства співала народні пісні.

І з любов’ю, так ніжно, мене виховала,

Наче ненька, з дитинства, була ти мені.

Моя рідна земля, так роки пролітали,

Вже минуло дитинство і юність пройшла.

Ти єдина в житті назавжди залишалась,

Поверталась до тебе, де б я не була.

Моя рідна земля, я пишаюсь тобою

І ніхто не посміє зла робити тобі.

Є у тебе сини – твої справжні герої:

Мають змогу тебе відстоять у борні.

Моя рідна земля, я за тебе молюся,

До останнього часу я – донька твоя!

Моя рідна земля, я тобою горджуся

І я вдячна за все, Україно моя!!!

Звучить пісня у виконанні ансамблю «Серед хлібів волошки сині»

Ведучий 1

Якою ж постає Україна з поетичних полотен зарубіжних письменників? У 1900р на українську землю приїхав відомий австрійський письменник Райнер Марія Рільке. Він подорожував Кременчука, Харкова, Києва, Полтави. Краса української природи вразила поета, що вже покинувши милу його серцю землю писав: «Згадую о це Полтавські степи над вечірні зорі хатки і охоплює душу сум, що мене там немає». Враження письменника вилились у віршованих рядках.

Читець 5

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь.

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають в далині,

Немов прожиті щойно дні

Чи пісня дзвонів невесела.

Читець 6

Сучасна пісня про Правду

          Буде в світі Правда , треба відшукати,
    Скільки ще героїв мусим поховати
            Скільки сліз ще зронить рідна Україна,
     Поки над тираном виросте могила
          Хай почує Правда, як голосить мати,
   Коли домовину їй несуть до хати
     Не для того жінка народила сина,
                 Щоб москаль безумний ставив на коліна
         Правдо , мати рідна, помолися Богу
         Вимоли прощення для мого народу.
             Вже не сила більше ворогам прощати
Варто Україну разом рятувати,
              Щоб на всій планеті Правда панувала
         І наших нащадків розуму навчала.

Ведучий 2

Адам Міцкевич, засновник романтизму в польській літературі, був також прекрасним співцем нашого рідного краю. Доля закинула його в Україну, краса і неповторність якої навіки полонили поета.

Пізня осінь 1824 року. Покараний за причетність до діяльності віденських студентських гуртків і одержавши дозвіл служити в Одеському Рішельєвському ліцеї, Міцкевич здійснив тривалу подорож від Балтійського моря до Євксину в санях, їхав безкраїм степом, де немає нічого, крім землі та неба на триста верст. . . Стугоніла віхола. А він на повні груди дихав повітрям України.

Ведучий 1

Саме тоді він уперше побачив скелі, про які знав лише з книжок. Ця новизна його назавжди полонила. Величні гори й похмурі провалля між ними, які переходили в рівнину, замріяні ліси й гаї вражали. Згодом не раз зі щемом у серці він згадуватиме їх.

Читець 7:

Чи на Вкраїні я ту липу упізнав,

Що сотню панночок і сотню хлопців бравих

Ховала в холодку при танцях і забавах,

Як вечір пробивав блакитноводну Рось ?. . .

Читець 8

ПІЛІГРИМ

Країна розкоші прослалась підо мною,

Вгорі — блакить ясна, тут — лиця чарівні;

Чому ж у дальній край так хочеться мені,

Чом ще за дальшою я плачу давниною?

О Литво! Шум лісів, породжених тобою,

Миліший, ніж Байдар всі солов'ї гучні,

І більше я радів твоїй трясовині,

Як цим шовковицям з їх ніжною красою!

На лоні красоти, серед казкових див,

.....

Ведучий 2

Оноре де Бальзак. Видатний французький письменник, якого причарувала до себе наша землячка Евеліна Ганська, а згодом і сама Україна. Кохання! Яке чудове українське слово! Бальзак був закоханий у найпрекраснішу жінку на землі. Ще не знаючи України, імені коханої, яка назвалася Чужоземкою, він полюбив цю землю, по якій вона ходила. Її любов надихала його на творчість, на життя!

Звучить пісня «Україночка»

Ведучий 1

Верхівня стала для нього колискою щастя. Все, що він бачив досі, нічого не було варте. Україна — безмежне поле, царство хліба на благодатному чорноземі, який не треба удобрювати, а лише — засівати. Такі ж привітні, щедрі, як земля, хлібороби.

Читець 9 ( в ролі Бальзака)

Добридень, люди! От і я проніс немеркнучий вогонь над Верхівнею, — я тут вогнем у синє небо ріс — це є помилкою моєю.

Коли коні в'їхали до Верхівні, Я побачив малий Лувр, грецьку святиню, позолочену призахідним сонцем. . . Моє перебування тут восени 1847 року — найромантичніший період мого життя. У мене не було щасливої весняної юності, зате доля подарувала мені найсонячніше літо й найтеплішу, найпривітнішу осінь. У Верхівні я працював у кабінеті з каміном. Крізь велетенські вікна бачив українські пейзажі. Верхівня — найдивовижніший край в Україні, дорівнює чи не найбільшому департаменту Франції. Божественна аура чарівної природи сприяла моєму творчому натхненню.

Ведучий 2

Про рідну свою природу пише письменник, виходець із щедрої полтавської землі — Микола Васильович Гоголь.

Під музику Шуберта «Вечірня серенада» звучить уривок із повісті

"Травнева ніч, або утоплена"

Читець 10: "Чи знаєте ви українську ніч?"

"Чи знаєте ви українську ніч? О, ви, не знаєте української ночі! Пригляньтесь до неї: з середини неба дивиться місяць. Безмежне склепіння небесне розійшлось, розсунулось іще безмежніш. Горить і дише воно. Земля вся в срібному світлі, а дивне повітря віє і теплом, і прохолодою, і дише млостю, і розливає океан пахощів. Божественна ніч! Чарівлива ніч! Нерухомо, натхненно стали гаї, виповнені темрявою, і кинули велетенську тінь від себе. Тихі та спокійні ці стави; холод і морок вод їх похмуро оточений темно-зеленими стінами садів. Незаймані гущавини черешень та черемухи боязко простягли своє коріння в студені джерела і шепочуть іноді листям, немов сердячись та гніваючись, коли прекрасний зальотник — нічний вітер, закравшись, зненацька цілує їх. Увесь ландшафт спить. А вгорі все дише, все чудове, все урочисте.

А на душі й безмежно, і дивно, і рої срібних видінь зграйно виникають у її глибині. Божественна ніч! Чарівлива ніч!"

Ведучий 1

Олександр Пушкін, геній російської поезії, царською волею змушений був познайомитись з багатьма українськими містами, всім серцем закохався в історію України, її традиції, звичаї, природу, що знайшло відображення в його творчості.

Ведучий 2

Перше знайомство Пушкіна з Україною відбулося не у найкращі часи його життя. Південь Російської імперії став місцем його вигнання. Подорожуючи українськими степами, поет здолав тисячі верст, милуючись мальовничою природою, спілкуючись з її привітним і співучим народом. Пушкін відчув усю привабливість цієї землі, осягнув героїчний дух її історії, відчув гостинність і волелюбність українського народу.

Ведучий 1

Серце поета милували пейзажі, квітучий край кучерявих чорнобривців, усміхнених соняшників, гордих мальв, вишневі садки біля біленьких хат.

Ансамбль виконує танець «Вишеньки - черешеньки»

Ведучий 2

Українська земля справила велике враження й на великого російського поета Афанасія Афанасійовича Фета. Полк, в якому служив поет, був розташований в Україні на межі Київської та Херсонської губерній. Військова служба — не найкраще місце для поетичної творчості, тому за 1845 рік Фет написав лише п'ять віршів, в яких відбилися враження про Україну. Про Дніпро Фет згадував у багатьох віршах, коли вже покинув нашу Батьківщину.

Читець 11:

Светало. Ветер гнул упругое стекло

Днепра, еще в волнах не пробуждая звука.

Старик отчаливал, опершись на весло,

А между тем ворчал на внука.

И ярким золотом и чистым серебром

Змеились облаков прозрачных очертанья,

Над разыгравшимся, казалося, Днепром

Струилося от волн и трав благоуханье.

Остался б здесь дышать, смотреть и слушать век.

Ведучий 1 Києві, на лівому березі Дніпра, вінчався з Анною Ахматовою видатний російський поет Микола Гумільов. Згодом Анна Ахматова так напише про цей період свого життя.

Читець 9: (в ролі Анни Ахатової)

Древний город словно вымер,

Страшен мой приезд.

Над рекой своей Владимир

Поднял черный крест.

Липы шумные и вязы

По садам темны.

Звезд иглистые алмазы

К Богу взнесены.

Путь мой, жертвенный и славный,

Здесь закончу я,

И со мной лишь ты, мне равный,

Да любовь моя.

Ведучий 2

Чи мало прекрасних пісень присвячено золоточолому Києву. Київ – «місто близьке до Бога».

Звучить пісня «Києве мій»

Ведучий 1

Володимир Маяковський неодноразово приїздив в Україну — виступав у Києві, Харкові, Одесі, інших містах. Хоч і народився у Грузії, проте предки його родом з України, і в жилах його є краплинка української крові. Він не міг не любити цей милий серцю і душі край.

Читець 12:

Три разных истока во мне речевых.

Я не из кацапов-разинь.

Я — дедом казак,

Другим— сечевик,

А по рожденью грузин. . .

Ведучий 2

Українські міста полонили його своєю чарівністю, простотою. Маяковський спілкувався з талановитим і щедрим українським народом, який приваблював високою культурою і багатими традиціями.

Ведучий 1

Де б не жив Володимир Галактіонович Короленко, завжди хотів повернутися в Україну. Він любив її за дивовижну красу природи, любив український народ за його працьовитість, співучість, нездоланну жагу до волі. Письменник палко захищав від переслідувань царських властей українську культуру й мову, всіляко підтримував прогресивних українських письменників. Міцна дружба була між ним та Панасом Мирним, П. Грабовським, М. Коцюбинським. Тема України посідає значне місце в оповіданнях «Ліс шумить», «У поганому товаристві», «Без язика», повісті «Сліпий музикант» та ін.

Звучить скрипка

Ведучий 2

Під час розповіді використовується відеопрезентація про Львів.

Шолом-Алейхем відомий єврейський письменник подорожував Україною. Його око милували Полісся, Буковина, Галичина. Деякий час він проживав у Львові. Захоплювався красою міста, традиціями та звичаями галичан і природою Карпат. Його іменем названа одна із вулиць міста Львова.

Читець 13

Я закохався в місто Львів,

Його довершеність казкову…

Не вистачить напевне слів

Щоб описати все довкола.

Вузенькі вулички старі,

Кав'ярень затишок зухвалий,

Могутні диво-ліхтарі,

Та колір неба досконалий…

Стрімка вода його дощів

Змиває знов усі негоди

І живить у людській душі

Той дух козацької свободи.

Такого міста не знайти,

Та й схожих досить не багато,

У ньому мешканці – брати.

І найвродливіші дівчата.

Величний і Шляхетний

Львів Немов оновлена перлина,

Коли його лунає спів –

Радіє ненька Україна.

Хай місто Лева розквіта

І з кожним роком молодіє,

Хай будуть довгими літа

Хто з ним сумує і радіє.

Ведучий 1

Щасливе прийдешнє українському народові пророкували й інші поети. В їхніх віршах - щирі побажання Україні. Дзвенять вони багатьма мовам світу і линуть над землею не мов білі лелеки що несуть на своїх крилах мир і дружбу .

Читець 15

Любий простір мені тополиний

І дзеркальця Дніпра течія.

Україно моя, Україно,

Непогасна ти мріє моя.

Читець 16

Дніпро у хмаринах чаїних,

До Київських гір поспіша.

Безсмертна живи Україно,

Як пісня, як серце й душа!

Читець 17

Хай вище виросте пшениця,

Хай глибшає Дніпрове дно!

Не розділяють нас границі,

Бо ми побратані давно.

Пісня відеоролик Світлана Весна "Мій рідний край"

З 16.02.2016 по 21 0.2. 2016 року в школі проходив тиждень світової літератури. Протягом п’яти днів учні демонстрували творчі здібності, ерудицію, акторську майстерність, приймали участь у різних заходах та конкурсах. Під час проведення таких заходів учні дізнались багато цікавого про життя і творчість письменників, збагатилися знаннями про кращі твори світової літератури.

Понеділок
Екскурсія в бібліотеку «Книга – джерело знань» (6 клас)